Поетапне впровадження інклюзивної освіти,

яке потребує проведення необхідних психосоціальних та педагогічних заходів, а саме:

​

Психодіагностичний етап:

- діагностика рівня розвитку дітей: виявлення індивідуальних особливостей пси-      хічного, фізичного, інтелектуального розвитку; рівня розвитку психічних                  процесів; діагностики соціальної зрілості, інтелекту, стилю взаємодії педагогів і      батьків з дитиною;

- тестування та анкетування педагогів та батьків на предмет готовності до здій-          снення інклюзивного навчання; вивчення особливостей сім'ї, в якій виховується    дитина;

- психолого-педагогічне спостереження за особливосгями соціальної взаємодії уч-    нів у школах з інклюзивним навчанням.

​

Оформлення документації для здійснення психолого-педагогічного супро-воду дитини з особливими потребами:

​

банку даних дітей відповідно до особливостей та наявних порушень;

картки здоров'я і розвитку дитини;

психологічної картки індивідуального розвитку дитини;

соціального паспорту сім'ї, в якій виховується дитина;

щоденника спостереження за дитиною в начальному закладі;

щоденника спостереження за станом здоров’я поведінкою дитини вдома у позаурочний час.

​

Розробка та затвердження індивідуальних програм навчання і розвитку   з  рекомендаціями для педагогів і батьків, розроблених за участі різних фахівців (лікаря, психолога, соціального педагога, педагога-дефектолога, учителя-логопеда).

 

Створення власної навчально-методичної та інформаційної бази,

                        а саме:

банку даних навчальних і виховних програм;

механізму забезпечення отримання оперативної інформації про рівень здоров'я, навчання і розвиток дитини з особливими потребами.

​

Моніторинг результативності, який передбачає застосування наступних методів:

- дидактичного - вивчення результативності різних сторін навчально-виховного процесу;

- виховного - простеження ефективності виховного процесу, системи взаємосто-сунків його учасників;

- управлінського - простеження за характером взаємостосунків на різних управ-

лінських рівнях в системах: «керівник - педагогічний колектив», «керівник - діти», «керівник - батьки», «керівник - зовнішнє середовище»;

- соціапьно-психологічного - спостереження за системою колективно- групових взаємовідносин, за характером психологічної атмосфери педагогічного колективу, психологічного стану дітей, батьків;

- медичного - відстеження динаміки стану здоров'я дитини з особливими потреба-ми.

 

Виявлення і прогнозування можливих проблем,

​

          серед яких можуть бути наступні:

 

- виникнення опору новому середовищу з боку дитини, для зняття якого потрібно    включати розробку додаткових освітньо-виховних ресурсів;

- виникнення внутрішніх і зовнішніх конфліктів між педагогом і дитиною), педа-      гогом і батьками внаслідок роботи із проблемою «особливої дитини».

 

Розробка шляхів корекції можливих негативних наслідків:

 

- планування резерву часу для перегляду спланованих форм, методів, прийомів          роботи з дітьми та їх батьками;

- ґрунтовне пояснення батькам і педагогам переваг інклюзивної освіти;

- реорганізація індивідуальних психолого-педагогічних програм супроводу дітей,      які виявляють відповідні проблеми;

- відстеження результативності впроваджених змін.

​

Поради й рекомендації вихователю, у групі якого навчається дитина і особливими потребами.

​

1. Навчитися толерантно ставиїися до особливих дітей, але в ніякому разі не                акцентувати увагу на дитині.

2. Сприяти тому, щоб кожна дитина відчула себе прийнятною.

3  Сприяти створенню у дитячому колективі атмосфери доброзичливості,                        справедливості й терпимості.

4- Надавати індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлювати дітей з          особливими потребами від основної групи дітей.

5- Намагатися наблизити навчальні завдання до потреб і можливостей такої                дитини.

6. Співпрацювати з іншими педагогами (логопедом, психологом, лікарями) та              батьками в одній мультидисциплінарній команді.