Особливості адаптації дітей до школи
(рекомендації для батьків)
Період адаптації дитини до школи може тривати від 2-3 тижнів до півроку, це за-лежить від багатьох чинників: індивідуальні особливості дитини, характер взає-мовідносин з оточуючими, тип навчального закладу (а значить, і рівень складнос-ті освітньої програми), ступінь підготовленості дитини до шкільного життя.
Важливим чинником є і підтримка дорослих - мами, тата, бабусь і дідусів. Чим більше дорослих нададуть посильну допомогу в цьому процесі, тим успішніше ди-тина адаптується до нових умов.
Які ознаки успішної адаптації?
По-перше, це задоволеність дитини процесом навчання. Їй подобається в школі, вона не відчуває невпевненості і страхів.
Друга ознака - наскільки легко дитина справляється з програмою. Якщо школа звичайна і програма традиційна, а дитина відчуває труднощі у навчанні - необхід-но підтримати її у важкий момент, не критикувати надмірно за повільність, а та-кож не порівнювати з іншими дітьми. Всі діти різні.
Дуже важливо на першому етапі вселити в школяра упевненість в успіх, не дозво-лити йому піддаватися розчаруванню ("У мене нічого не вийде!"), інакше боротися з апатією ви будете дуже довго.
Наступна ознака успішної адаптації - це ступінь самостійності дитини при вико-нанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише після спроб виконати завдання самому. Частенько батьки дуже старанно "допома-гають" дитині, що викликає деколи протилежний ефект. Учень звикає до спільно-го виконання уроків і не хоче робити це самостійно. Тут краще відразу позначити межі вашої допомоги і поступово зменшувати їх.
Але найважливішою ознакою того, що дитина повністю освоїлася в шкільному се-редовищі, є його задоволеність міжособовими відносинами – з однокласниками і вчителем.
Нерідко батьки лають дитину за те, що вона пізно повертається зі школи, що їй часто дзвонять друзі не "по справі", що дуже багато часу у неї йде на прогулян-ки. Проте добре б пам'ятати про те, що в цей період першокласник активно вста-новлює контакти, шукає своє місце в дитячому середовищі, вчиться співіснувати з іншими дітьми і приймати допомогу на свою адресу. Допоможіть йому в цій не-простій справі! Від того, яку нішу займе ваше чадо при розподілі соціальних рол-ей, залежить весь період його навчання в школі. Пригадайте, як важко позбутися іміджу "жаднюги" або "всезнайки", як багато проблем з'являється в підлітковому віці саме тому, що колись малюку не вдалося проявити себе належним чином.
Окремо необхідно сказати і про відносини з вчителем.
Перша вчителька - це важлива людина в житті всієї вашої сім'ї. Добре б відразу встановити з нею тісний контакт, прислухатися до її порад, пропонувати допомо-гу в організації свят і загальних справ – адже будь-яка ваша участь в шкільному житті піде на користь вашій дитині. Ваш син або дочка матимуть мотив гордити-ся вами! Обов'язково погоджуйте вимоги, щоб дитина не постраждала від ваших розбіжностей з педагогом. Якщо вас не влаштовує (або просто незрозуміла) мето-дика навчання, попросіть вчителя пояснити її особливості і переваги перед інши-ми способами навчання. Думаємо, що будь-який вчитель зробить це охоче, адже він зацікавлений бачити у вас в першу чергу помічників, а не критиків. Від вчите-ля залежить і то, який сусід по парті "дістанеться" вашій дитині. Це - важливий чинник успішної адаптації першокласника. Обов'язково поцікавтеся, які відноси-ни складаються у дітей, що сидять разом. А можливо, це ваш нащадок заважає ко-мусь на уроках? Не лякайтеся, діти ще не освоїли незвиклі норми поведінки, та і просидіти 30 хвилин, не відволікаючись, в цьому віці достатньо складно. Постарайтеся поговорити з вашим школярем про те, що уміння поважати іншого, коли той працює – дуже цінне уміння. Обов'язково хваліть, якщо він витримав по-дібне випробування з честю. Стимулюйте допомогу дітей один до одного, не заохо-чуйте позицію "моя хатина з краю", - хто знає, можливо, саме взаємодопомога і добре відношення між однокласниками допоможе вашій дитині у важкий момент.
Джерело:
