Досить часто в період від одного до трьох років дитина, яка вже мо-же говорити, продовжує мовчати.

Ранній вік (1-3 роки) — важливий етап фізичного та психічного роз-витку дошкільника. У цей період відбуваються якісні зміни у розвит-ку функцій кори великих півкуль мозку, збільшується працездат-ність нервової системи, формується здатність до наслідування, ходь-ба, активно розвивається мовлення.

                 Ранній вік характеризується зростанням стійкості уваги, збільшенням обсягу пам'яті, засвоєнням сенсорних еталонів (колір, форма, величина), удосконаленням наочно-дійового мислення, роз-витком афективної та вольової сфер. У цьому віці психічні процеси дитини безпосередньо залежать від наочної ситуації та функціону-ють у нерозривному зв'язку з практичними діями. Все це сприяє пе-реходу від емоційного до ситуативно-ділового спілкування.

                Формування мовлення має чи не найважливіше значення для загального психофізичного розвитку малюка. Психологи умовно виділяють два етапи розвитку дитини раннього віку:

до мовленнєвий (1-1,5 року) та мовленнєвий (1,5-3 роки).

​

    Умови повноцінного становлення мовленнєвої діяльності дитини:

♦       зрілість структур головного мозку;

♦       достатній рівень сформованості психічних функцій;

♦       правильна, чітка та координована робота голосового, дихаль-                ного та артикуляційного апаратів;

♦       формування потреби у спілкуванні;

♦       відповідне віковим та індивідуальним особливостям предметно-          розвивальне середовище.

                 Завдання дорослих у цей час — усіляко сприяти мовленнє-вому розвитку дитини, активізувати та стимулювати його, обираю-чи для цього доступні та найбільш ефективні шляхи.

                  Формування активного мовлення дитини починається з мо-вленнєвого наслідування, коли у неї вже є певний рівень розвитку слухової уваги, пам'яті, сприймання, мовленнєвої моторики та розу-міння мовлення.