Яскрава, виразна мова дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння її і запам'ятовування. Суха, монотонна мова не повинна бути зразком для на-слідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійнос-ті. Інтонація - це вміння регулювати силу голосу, користуватись логічним на-голосом, паузами, темпом мовлення. Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дошкільнят байдуже ставлення до її зміс-ту, роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам та-ким же тоном і це надає мові відтінок грубості.
Слід дотримуватись відповідного темпу мовлення. Не розмовляйте з дітьми швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою батьків дітям важко, во-ни відволікаються, стомлюються слухати, так виховується неуважність до слова. Крім того, коли дитина наслідує швидкий темп мови батьків, у неї мо-же виникнути заїкання.
Мова батьків має бути орфографічно і граматично правильною, вимова зву-ків повинна бути чіткою. Дитина швидше навчиться говорити правильно, коли чутиме навколо себе правильну, літературну мову.
Справжнім скарбом рідної української мови є твори усної народної творчості- приказки, загадки, скоромовки, вірші, казки. Дорослим необхідно вживати влучні вирази, народні перлини в живу розмовну мову, вивчати з дітьми на-родні твори.
У розвитку мовлення дитини надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Пошкодження слуху в ранньому дитинстві затримує розвиток мови. Знижений слух є перешкодою до розуміння мови оточуючих, а це затримує розвиток мовної активності дітей. Батьки повинні берегти слух дитини, сте-жити за станом слухового органу. Не можна говорити над самим вухом дити-ни, недоцільно й цілувати у вушко малюка. Знижує слухову увагу дитини по-стійний шум у кімнаті, голосне звучання радіо, телевізору, голосні розмови дорослих. Першою ознакою зниженого слуху є відсутність реакції дитини на мову людей, що її оточують. Батьки повинні постійно піклуватися про збере-ження слуху дитини, розвивати слухову увагу, спостережливість.