​

Наслідування є одним з основних способів засвоєння дитиною суспіль-ного досвіду, побутових та ігрових навичок, мовлення, тому так важли-во, щоб малюк чув правильний мовленнєвий взірець дорослих.

Заохочення до мовленнєвого наслідування має бути тісно пов'язане з практичною діяльністю дитини, з наочною ситуацією та грою. Варто починати з вироблення у малюка вміння загального наслідування дій дорослих, а потім переходити до власне мовленнєвого наслідування.

         

         Розвиток мовленнєвого наслідування потребує повторення:

♦       окремих звуків та звукокомплексів зі смисловим навантаженням;

♦       слів різної складової структури;

♦       коротких фраз.

              Формування правильної звуковимови — один з провідних на-прямів мовленнєвого розвитку. Для дво-трирічних дітей є закономір-ною певна недосконалість звуковимови — пом'якшення приголосних, нечітка вимова слів з пропуском певних звуків. У деяких малюків, як індивідуальна особливість, може бути слабкий тихий голос, невиразна вимова слів, навіть простих у звуковому плані. Ці порушення мають не патологічний, а фізіологічний характер, зумовлений недостатньою зрілістю мовно рухового та мовно слухового аналізаторів.

            З метою формування у дитини мовленнєвого наслідування до-цільно використовувати віршовані мініатюри, насичені складними для малюка звукокомплексами. Слухання віршів можна супроводжу-вати виконанням простих, зрозумілих та доступних дитині рухів. На початкових етапах не вимагайте від малюка активної участі. Він сам виявить бажання "почитати" книжку (дістане з полички і принесе вам), а вже потім буде намагатися самостійно повторити звук чи слово або виконати вправу.

             Малюкам буває важко поєднувати рух зі словом, варто, щоб ди-тина спочатку запам'ятала текст, потім можна додавати звуконаслід-вання, а вже згодом підключати рухи. Спочатку дорослий багаторазово повторює текст, одночасно показуючи відповідні рухи, а дитина спо-стерігає та запам'ятовує. Коли дитина вже добре знає вірш, доцільно пропонувати їй промовляти окремі слова (кілька слів чи фрази).

             Продовжувати роботу з розвитку мовленнєвого наслідування варто, спонукаючи малюка повторювати певні слова — спочатку "по-легшені" (типу "ляля"), потім двох та трискладові. Корисним на цьому етапі буде завершування дитиною віршів та римованих загадок зі зву-конаслідування ми, а також вибір правильного варіанта відповіді се-ред запропонованих.

           Спочатку малюки у паузах, які робить дорослий при читанні вір-ша, промовляють звуконаслідування, згодом — слова і фрази. Відбір правильного варіанта відповіді відбувається у процесі постановки ряду запитань як от: "Хто це? Котик? Ведмедик? Зайчик?". Варіантами ма-ють слугувати як іменники, так і дієслова. Наприклад: "Ведмедик що робить? Сидить? Спить? Танцює?". Через деякий час варто пропонува-ти дитині повторювати короткі фрази з 2-3 слів. Наприклад: "Де ма-ма?", "Там м'яч", "Ось ложка". Поступово кількість слів у реченні слід збільшувати. У процесі мовленнєвого наслідування дитина вчиться і правильно узгоджувати слова в реченні ("Ось лялька. Дай ляльку" тощо).

Корисно поєднувати віршовані тексти з мелодією, ритмічними, повто-рюваними рухами, адже вони допомагають малюку краще сприйняти, зрозуміти та запам'ятати текст. Усе це є ефективним стимулятором розвитку активного мовлення малюка.

 

         Пам'ятайте:

♦       якщо дитині вже 2,5-3 роки, а вона ще не говорить чи вимовляє                лише окремі слова;

♦       якщо малюк погано чує чи недостатньо розуміє звернене мовлен-            ня, слід обов'язково звернутися до вчителя-логопеда.