Діти з важкими порушеннями мови часто соматично ослаблені, фізично невитривалі, швидко стомлюються. Багато хто насилу витримує тривале пе-ребування в колективі. Для дітей з дизартриними порушеннями мови хара-ктерна скутість, погана перемикана різних дій. Негативно позначається на здоров'ї дітей і те, що немало часу вони проводять в сидячому положенні. Тому багатьом з них на початку навчання непосильні вимоги, які пред'являє програма по фізичному вихованню для дітей з нормальним розвитком. У зв'язку з цим важливо в I — II періодах навчання приділити серйозну увагу тим видам роботи, які допомогли б дітям закріпити моторні навички, наздо-гнати своїх однолітків по фізичному розвитку. Кращий засіб від гіподинамії — рухлива гра. Плануючи роботу, вихователі повинні чітко представляти реальність та підбирати рухливі ігри.

Рухливі ігри, які є складовою частиною фізкультурних, музичних занять, мо-жуть бути проведені на святкових ранках, в години розваг, на прогулянці. Нижче наводиться опис ігор, які можна рекомендувати вихователеві в групі з ЗНМ.

     Ігри з рухами необхідно поєднувати з іншими видами діяльності дітей. Рухлива гра з її вираженим емоційним характером-одна з найулюбленіших занять дошкільнят. І якщо вона правильно підібрана педагогом з урахуван-ням можливостей дитини (як фізичних, так і мовних), з розумінням кожного етапу роботи з ним при правильному, умілому керівництві з боку дорослого, то надасть неоціниму допомогу в роботі з дітьми.

       Характер рухливої гри, її зміст мають бути різноманітні. Це може бути сю-жетна гра типу «Потяг», може проходити за типом ігор-інсценувань «Тере-мок», проведення рухливих безсюжетних ігор, вправ, з предметами (з м'ячем, бубном, скакалками). Ці ігри дають можливість відпрацювати з дитиною най-більш прості рухи (ходьба, біг, стрибки на двох ногах, дитина вчиться ціле-спрямовано катати м'яч, ловити, кидати спочатку великий м'яч, потім ма-ленький і т. п.), і поступово підготувати його до оволодіння складнішими, ко-мбінованими рухами. Рухливі ігри, нормалізуючи моторну функцію дитини, допомагають вирішити і ряд інших корекційно-виховних завдань :    

   - підвищують активність;

   - формують ігрові навички; 

   - компоненти мови;

   - заохочують творчу активність дітей.

 

            Рухливі ігри одночасно допомагають успішному формуванню мови. Вони сприяють також розвитку почуття ритму, гармонійності рухів, позитив-но впливають на психологічний стан дітей. Щоб гра досягла поставленої ме-ти, необхідно враховувати її характер і час проведення. Так, наприклад, занять фізичною працею (робота на ділянці) краще пограти в спокійні мало-рухомі ігри. Ці ігри можуть бути на розвиток орієнтування в просторі, розви-ток уваги, пам'яті, кмітливості. Після рухливих ігор добре перемкнутися на розумову роботу (заняття математикою, вправи на формування граматичних конструкцій і т. п.).

         У дітей з важкою мовною патологією недостатньо сформовані просторові представлення, насилу формуються не лише мовні, але і рухові стереотипи. Усе це вимагає певної специфіки проведення рухливих ігор. Рекомендується іноді звертатися до ігрового матеріалу, призначеного дітям більше молодшої групи, адаптуючи, змінюючи його з урахуванням особливостей дітей.  

Сам педагог бере активну участь в грі, допомагаючи, підбадьорюючи, відміча-ючи щонайменші успіхи тих, хто насилу або частково справляється із завдан-ням. Необхідно проявити терпимість до дітей, які не можуть, або не розу-

міють і, у зв'язку з цим, неправильно виконують завдання старшого. Кожна дитина повинна брати участь в грі, виконуючи посильні для нього ігрові дії, по можливості намагаючись наслідувати ведучого і товаришів, виконувати дії разом з педагогом. Важливіше, щоб у дітей з'явилася упевненість у своїх силах.

Після того, як більшість дітей засвоять правила гри їм будуть зрозумілі зав-дання ведучого, їх можна об'єднати в групи для проведення гри.

 

Пропоновані ігри можуть скорочуватися, доповнюватися на розсуд педагогів залежно від корекційних завдань кожного періоду.

Нижче наводиться перелік ігор, які можна рекомендувати вихователеві  для прогулянки.

                                    Спортивні ігри

​

1) "Не втрачай рівноваги"

     Гравці стають лицем один до одного на відстані витягнутих рук. Стопи їх зімкнуті. Піднявши руки на рівень грудей, кожен по черзі ударяє партнера однією або обома долонями. Можна відхилитися від удару, несподівано розводивши руки. Хто зрушиться з місця хоч би однією ногою - програє.

2) "Кому дістанеться кегля"

     На табурет ставиться кегля або булава. По обидві сторони табуре-та в 8-10 кроках від нього стають двоє, що грають лицем один до одного. По сигналу кожен біжить, намагаючись першим схопити кеглю.

3) "Тик-так-тук"

      Ведучий говорить, звертаючись до дітей: "Гра, в яку ми зараз про-ведемо, вимагає уваги. Запам'ятайте і повторіть слова "Тик-так-тук". Діти кілька разів повторюють цей ряд слів і тільки після цього ведучий продовжує: "Коли я дам один свисток, діти першої команди скажуть: Тик. На два свистки друга команда скаже: Так. Тук,- скаже третя команда, почувши три свистки. Перемагає та команда, в якій учасники рідше помилятимуться.

4) "Не переплутай" ("Ніс-вухо-ніс")

     Ведучий пояснює учасникам правила гри : при слові НІС треба доторкнутися до носа, при слові ЛОБ - до лоба і так далі. Коли діти засвоять правила, вірно називатимуть частини лиця, голови, то проводиться більше ускладнений варіант гри.

Ведучий намагається заплутати дітей: "ніс-ніс-ніс-вухо". Сказавши ВУХО, ведучий вказує пальцем на підборіддя і так далі.

Гра допоможе закріпити дітям назви різних частин тіла, виховува-тиме швидкість реакції.

5) "Упізнай по голосу"

       Гра розвиває увагу тих, що грають, їх слухове сприйняття, допо-магає познайомити і зблизити дітей.

Діти стають в круг. У середину встає той, що водить, очі у якого зав'язані. Діти йдуть по кругу услід за педагогом, повторюючи його рухи (гімнастичні або танцювальні), потім зупиняються. Педагог говорить:

      Ми трішки пограли

      А тепер в гурток ми встали.

      Ти швиденько відгадай:

      Хто тебе гукнув, впізнай?

Педагог мовчки показує на одного з тих, що грають, який вигукує : «Дізнайся, хто я»! та «Назви ім'я». Що водить по голосу повинен ви-значити того, хто до нього звернувся.

6)  "Салки" в два круги

       Учасники гри утворюють два круги: один — внутрішній, інший — зовнішній. Обидва круги рухаються в протилежних напрямах. По сигналу керівника вони зупиняються і усі гравці внутрішнього круга намагаються засалити гравців зовнішнього круга (доторкнутися рукою до кого-небудь раніше, ніж ті встигнуть сісти). «Засалені» діти встають у внутрішній круг, і гра починається спочатку. Гра закінчується, коли в зовнішньому крузі залишиться мало гравців (4-6).

7) «Мені не чутно і не видно"

      Що водить із зав'язаними очима сідає на траву (пеньок). Інші ро-зташовуються по кругу в 20 кроках. Той з тих, що грає, на кого вкаже ведучий, починає обережно наближатися до того, що водить. Що водить, зачувши кроки або шерех, повинен вказати рукою напрям, звідки ці звуки доносяться. Якщо він вкаже напрям вірно, то змінює того, що водить. Переможцем виявиться той, хто зуміє наблизитися до того, що водить, доторкнутися до плеча, а потім назвати по імені. Той, що водить повинен по голосу упізнати товариша. Гра сприяє розвитку слухового сприйняття, пам'яті.

8)  "Знайди прапорець"

       На невеликій ділянці (ділянка, де багато кущів, дерев) ведучий ховає декілька прапорців в таких місця, де їх не відразу можна знайти, але гілками і травою не прикриває. На пошуки прапорців відводиться 15 хв., після чого подається сигнал і кожен, хто знайшов прапорець, несе його до педагога. Виграє той, хто принесе більше прапорців.

Варіант: принісши прапорці говорять де і як вони їх знайшли. Так само можна ховати будь-яку іграшку в приміщенні, на прогулянці. У цій грі можна ускладнити і мовне завдання. Якщо дитина знайде відразу два предмети, він може скласти просте речення з однорідними членами: «Ось качка і півень», «Катя, неси качку і півня», «Ось кубик і будиночок», «У мене кубики і будиночок» і т. д.

9) «Передай — сідай"

      Гравці розбиваються на декілька команд по 5-6 дітей в кожній, вибирають капітанів і вибудовуються у риси в колони по одному. Попереду кожної колони лицем до неї на відстані спочатку 4, потім 5-6 кроків стають капітани. Капітани отримують по м'ячу. По сигна-лу кожен капітан кидає м'яч першому гравцеві у своїй колоні. Упіймавши м'яч, гравець повертає його капітанові і сідає на лавку. Капітани кидають м'яч другим, потім третім гравцям і т. д. Кожен з них, повернувши м'яч капітанові, сідає. Отримавши м'яч від остан-нього гравця команди, капітан піднімає його вгору, а усі гравці його команди схоплюються. Виграє команда, капітан якої першим підняв м'яч.

10) "Передача м'яча по кругу"

        Дві команди вибудовуються в потилицю один одному в два окрема кола. Кожна команда вибирає капітана, який отримує великий м'яч. По сигналу капітан піднімає м'яч над головою і передає його назад. М'яч переходить по кругу з рук в руки. Коли м'яч дійде до капітана, той направляє його вперед (у зворотному напрямі). Виграє команда, у якої м'яч жодного разу не впаде і швидше повернеться до капітана.